Електроенцефалограма головного мозку ЕЕГ Хмельницький
Безпричинні головний біль, поганий сон, швидка стомлюваність, дратівливість – все це може бути наслідком поганого кровообігу в мозку або відхилень у нервовій системі. Для своєчасної діагностики негативних порушень у судинах застосовуються ЕЕГ - електроенцефалограма головного мозку. Це найбільш інформативний та доступний метод обстеження, який не шкодить пацієнтові.
Енцефалограма голови є дослідження життєво важливого органу за допомогою впливу на його клітини електричними імпульсами. Метод визначає біоелектричну активність головного мозку, є дуже інформативним та найбільш точним, оскільки показує повну клінічну картину: рівень та поширення запальних процесів, наявність патологічних змін у судинах, ранні ознаки епілепсії, пухлинні процеси, ступінь порушення мозкового функціонування внаслідок патологій нервової системи, наслідки інсульту чи оперативного втручання.
Плюси і мінуси методу
ЕЕГ є чутливим методом дослідження, він відображає найменші зміни функції кори головного мозку і глибоких структур мозку в скроневому вимірі, забезпечуючи мілісекундний тимчасовий дозвіл, недоступне іншим методам вивчення мозкової діяльності, зокрема ПЕТ і фМРТ.
Електроенцефалографія дає можливість якісно і кількісно проаналізувати функціональний стан головного мозку і його реакції під дією подразників. Запис ЕЕГ широко застосовується в діагностичній і лікувальній роботі (особливо часто при епілепсії), в анестезіології, а також при вивченні мозкової діяльності, пов'язаної з виконанням таких функцій, як сприйняття, пам'ять, адаптація та ін.
На електроенцефалограмах помітний ритм електричної активності головного мозку. Існує ряд ритмів, що позначаються буквами грецького алфавіту.
Електроенцефалографія також використовується для виявлення потенціалів, пов'язаних з подіями - реакцій мозку, які є прямим результатом певного відчуття, когнітивної або моторної події.
Недоліком є висока чутливість приладу до рухів і тремору, викликаних психоемоційним напруженням пацієнта, що викликає втручання в роботу, що може ускладнити діагностику. Такі зміни називаються артефактами руху.
Недоліком електроенцефалографії також є низька просторова роздільна здатність, яка набагато слабкіше, ніж у методів вимірювання гемодинаміки, таких як фМРТ, ПЕТ і функціональна ближня інфрачервона спектроскопія (fNIRS). На відміну від гемодинамічних методів, для ЕЕГ визначення розташування джерел електричного потенціалу є зворотною задачею, яку не можна точно вирішити, а тільки оцінити. Таким чином, ЕЕГ добре підходить для дослідження питань про швидкість нейронної активності і гірше для дослідження питань про місце розташування такої активності.
Показання до проведення електроенцефалограми
Як правило, направляють на електроенцефалографію неврологи або лікарі суміжних напрямків, у тому числі ендокринологи, психіатри, кардіологи і т.д. Даний метод інструментальної діагностики показаний пацієнтам у таких ситуаціях:
- проблеми зі сном - безсоння;
- часті пробудження, ходіння уві сні;
- регулярні запаморочення, непритомні стани;
- швидка стомлюваність та постійне почуття втоми;
- безпричинні головні болі.
Лікарі можуть призначити енцефалограму при виявленні чи підозрі на такі патології, як:
- захворювання судин шиї та голови;
- вегетосудинна дистонія, збої у серцевій діяльності;
- стан після інсульту;
- затримка мови, заїкуватість, аутизм;
- запальні процеси (менінгіт, енцефаліт);
- ендокринні порушення чи підозри на пухлинні осередки.
Обов'язковим дослідженням ЕЕГ вважається для людей, які перенесли травми голови, нейрохірургічні оперативні втручання або страждають на напади епілепсії.
